заняття гуртка на тему: «Підйом по схилу»

Комунальний позашкільний навчальний заклад

«Центр дитячої та юнацької творчості і туризму»

Василівської районної ради Запорізької області

Розробка заняття

у гуртку з пішохідного туризму

 з розділу «Техніка пішохідного туризму»

Тема: Підйом по схилу.

Мета заняття:

• Ознайомити гуртківців з основними правилами подолання підйомів по схилах та скелях, вивчити основні правилу переправи першого учасника, наведення та зняття поручнів, а також техніку руху на даному етапі.
• Розвинути навики розробки та виконання різних тактичних схем подолання технічного етапу змагань в залежності від умов подолання етапу, кількості та підготовки спортсменів, кількості спорядження тощо.
• Виховання наполегливості в досягненні результату, акуратності під час роботи на технічному етапі, почуття відповідальності за спільно виконувану командну роботу, волі до перемоги.

Тип заняття: формування практичних вмінь і навичок.

Обладнання: схеми, таблиці, карабіни, мотузки страхувальні системи, секундоміри.

Література: «Справочник туриста», «Правила змагань зі спортивного туризму», «Настанови щодо проведення змагань з пішохідного туризму та пішохідних туристських походів», «Навісні переправи в спортивному туризмі», «Збірник роздаткових завдань…», «Методика проведення занять із спортивного туризму в умовах закритого приміщення», збірник опорних конспектів.

Опорні поняття. Поручні, командна страховка, самостраховка, підйом схилом (скелями), засоби для самостраховки, суть змагання на даному етапі, нижня (верхня) страховка, проміжний пункт страхування (ППС), пункт страхування (ПС), обмежувальна лінія (ОЛ), подвійні суддівські поручні (ПСП), переправа вантажу в зоні етапу.

Хід заняття.

І. Організаційна частина.

ІІ. Питання для повторення.

• Що таке страхувальний вус системи?
• Як здійснюється страховка на похилих поручнях?
• Як виглядає скеля, схил, обрив і яка між ними різниця?

ІІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

Керівник коректує відповіді гуртківців і з’ясовує, чи засвоїли вони матеріал, чи виникли труднощі з попереднім його вивченням.

Проводиться діагностичне виконання завдання. Керівник разом із гуртківцями перевіряє правильність його виконання, з’ясовує, які завдання викликали труднощі, проводить корекцію практичних умінь учнів.

ІV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Для успішного проведення складних туристських походів, подолання категорійних локальних перешкод, а також – для успішного виступу в змаганнях нам потрібно вивчити основні вимоги до наведення поручнів та подолання перешкоди «Підйом по схилу», тобто подолання перешкоди в напрямку знизу вверх.

V. Пояснення нового матеріалу.

Подолання підйому першим учасником з нижньою командною страховкою. Учасник рухається по схилу з нижньою командною страховкою вільним лазінням. При цьому учасникові забезпечується верхня суддівська страховка, яку учасник зачіпляє до себе самостійно.

При русі учасник зобов’язаний простібнути вірьовку командної страховки через проміжні пункти страховки – в карабіни, вщелкнуті в гаки.

Проміжний пункт страховки вважається пропущеним, якщо учасник вийшов ступнями ніг вище нього.

Кінець страхувальної вірьовки пристибується першому учасникові в грудне перехрестя.

Вільний кінець страхувальної вірьовки закріплений до учасника, який страхує та знаходиться на самостраховці (при необхідності).

Страховка здійснюється одним учасником згідно з розділом «Страховка» Настанов.

Підйом по простій скельній ділянці або схилу. До старту учасник готують страхувальну мотузку, довжина якої не менше ніж на 2-5м довша від довжини етапу, закріплюють її кінці собі в грудну обв’язку. Один із них буде першим при подоланні перешкоди, другий виконує функції страхуючого.

Страхуючий стає коротким вусом на самостраховку в пункт страховки ПС, одягає рукавиці, забезпечує необхідний кут страхування, дає команду «Страховка готова».

Перший після команди «Страховка готова» піднімається вільним лазінням з нижньою КС, біля проміжних пунктів страхування ППС пропускає КС через карабіни, які навішуються ним в петлі ППС. Після подолання перешкоди перший виходить за контрольну лінію, стає на ПСП (якщо вони є), кріпить мотузку жорстко за опору. Під час руху перший постійно голосно коментує свої дії.

Страхуючий після виходу в безпечну зону закінчує страхувати, відчіпляє від себе страховку, в’яже на ній схоплюючий і починає підйом в напрямках ППС, знімає карабіни і вирівнює перильну мотузку. Після виходу за КЛ знімає схоплюючий і дає команду «Вільно».

Всі інші члени команди піднімаються по одному із самостраховкою схоплюючим вузлом (або дозволеним технічним пристроєм).

Після підйому на вверх останнього учасника перильну мотузку відчіпляють від опори і витягують (вибирають) її за КЛ.

Для організації самостраховки по командних або суддівських поручнях учасник використовує схоплюючий вузол, зв’язаний з репшнура діаметром Самостраховка всіх учасників підйому (крім першого). 6 мм і має в робочій частині (тобто між учасником і перилами) дві гілки. Самостраховка кріпиться в перехрестя грудної обв’язки страхувальної системи спереду.

Довжина петлі для в’язання схоплюючого вузла, повинна бути такою, щоб вузол, зав’язаний на перилах, можна було дістати долонею витягнутої руки.

Під час руху вгору учасник повинен переміщувати схоплюючий вузол по поручнях так, щоб не затискати його в кулаці. Це заваджає візуальному контролю за цілісністю малюнка вузла, а також призводить до швидкого руйнування вузла страхувальної петлі, бо коли спортсмен затискає вузол (тобто притискає його до перильної мотузки). В наслідок збільшення тертя між мотузками відбувається їх перетирання або оплавлення.

Під час руху руки спортсмена краще розміщати нижче схоплюючого – однією рукою посувати схоплюючий вгору, а другою (та що нижче на мотузці) вибирати мотузку вниз. Хоча і можна між руками (як на малюнку).

Не варто використовувати «жумари», як засіб страховки – вони важкі і довго одягати на мотузку, особливо якщо потрібно перечіплятись на похилих ділянках.

VІ. Практична робота.

1. Подолання етапу «Підйом» по наведених поручнях кожним спортсменом особисто. Вироблення для кожного індивідуальної техніки подолання етапу. Можна проводити одночасно для двох.
2. Подолання етапу «Підйом» по наведених поручнях командою. Відпрацювання командних тактичних схем.
3. Подолання траверсу з наведенням поручнів:

• рух першого по етапі
• подолання перешкоди попарно (в зв’язках)
• подолання перешкоди  командою (по 3-6 чол.)

4. Змагання між гуртківцями:

- індивідуальні забіги (по наведених паралельних трасах).

- Командні забіги (по наведених паралельних трасах).

- Змагання зв’язок (по паралельних вітках)

- Командні змагання

Розминка. В якості розминки, щоб налаштувати гуртківців на роботу, можна проводити нескладні технічні дії (технічні прийоми) в формі гри-змагання. На даному занятті – це в’язання схоплюючих вузлів:

. Між опорами натягується мотузка на висоті 0,8-варіант 1- 1 метра від землі. Гуртківці всі одночасно в’яжуть схоплюючий вузол за визначений час, наприклад – за 10сек. Коли час закінчився, всі повинні забрати руки з мотузки і відійти. Розминка проходить у вигляді гри на вибування. Вибуває з гри той, хто:

1) не зав’язав вузол за 10 сек.;

2) не забрав руки з мотузок;

3) допустив неточності у в’язанні вузла (перехрестя мотузок у вузлі, недов’язаний вузол).

Далі гра з вибуванням продовжується, але час поступово зменшують по 1 сек. аж поки не виявиться переможець.

. Між опорами натягується мотузка на висоті 0,8-варіант 2- 1 метра від землі, на підлозі кладуть три схоплюючи петлі. Змагаються по два-чотири чоловіки на вибування.

Завдання: по команді «старт» зав’язати три схоплюючи вузли. Першість визначається візуально.