Методична розробка
КОРДОВА МОДЕЛЬ
Виконав:
Савченко С.В.
керівник авіамодельного гуртка
Кордова учбово-тренувальна модель
Обладнання та матеріали: лобзик, пилки, запильник, тиски, наждачний папір, паяльник, циркуль, рубанок, ніж, ножівка, верстак, клей, папір, фанера, проволока, ножиці, надфілі, дрель, свердло, плоскогубці, лінійка.
Хід роботи
Виготовлення саме такої моделі найбільш виправдана для подальшого знайомства з категорією кордових моделей. Робота над моделлю можна почати з виготовлення робочого креслення. Крило запропонованої моделі складається з 14 нервюр, двох лонжеронів, передньої і задньої крайок. Для учбово-тренувальної моделі необхідно виготовити два-три крила, оскільки при невдалих польотах саме вони ламаються частіше.
Нервюри крила виготовляють з міліметрової фанери. Зібрав в пакет і закріпивши між шаблонами в тисках, 14 пластин обробляють запильником. Пази для лонжеронів роблять ножівкою по металу, після чого полегшують кожну нервюру окремо.
Лонжерони вистругують з соснових рейок січенням 8х4 мм, передню крайку - з рейки 5х5 мм, задню крайку – з липової пластини; в січенні остання повинна мати форму витягнутого трикутника, так як продовжують контур нервюри крила.
Перед тим як зібрати крила креслять по кресленню лонжерони і передню крайку, а потім пропилюють пази в задній крайці на глибину 5 мм. Спочатку на один лонжерон встановлюють всі нервюри, а потім – другий лонжерон. Після цього нитками прикріпляють до нервюр передню, а потім задню крайку.
Впевнившись, що не має перекосів, всі стики покривають клеєм, а після висихання нитки знімають та приклеюють за кінцівки з липової пластини товщиною 4-5 мм. Центральну частину крила обшивають тонкою липовою шпоною, щоб резина при кріпленні крила до фюзеляжу не продавила обтяжку. До зовнішньої за кінцівки для вирівнювання маси корди прикріпляють вагу масою 20-25 г, а до внутрішньої приклеюють планку для виходу корди. Оброблене наждачною бумагою крило обтягують микалентним папером і покривають 5-6 шарами нітролаку.
Фюзеляж моделі виготовляють з липової пластини товщиною 12 мм. Вирізають його по контуру, роблячи вирізи для бака і качалки. Носову частину укріпляють фанерними накладками, хвостову звужують до товщини 6-7 мм. При вирізанні поверхні під крило потрібно звернути увагу, щоб ось його хорди була паралельна прокольній осі моделі. Прорізи для стабілізатора роблять наждачною.
Фюзеляж обробляють наждачним папером та вклеюють стабілізатором,виготовленим з липової пластини товщиною 2,5 мм в середині і 2 мм – на кінцях.
Кермо висоти з липової пластини підвішують до стабілізатору за допомогою петель з риболовної ліски діаметром 0,3 мм. Жерстяний кронштейн керма висоти кріплять до нього двома заклепками. Фанерний кіль вклеюють двома шипами в фюзеляж. Кермо повороту трішки відхиляють в зовнішній бік за напрямом польоту моделі.
Качалку керування випилюють з дюралюмінію товщиною 1,5 мм. ЇЇ ось – це стальна проволока ОВС діаметром 2,5 мм. Тягу, з’єднуючу кронштейн керма висоти і качалку управління, виготовлюють з соснового стержня діаметром 6 мм. В якості осей тяги використовують проволоку ОВС діаметром 1,5 мм, яку закріпляють до дерев’яної тяги нитками з клеєм.
Шасі – з однієї стійки з проволоки ОВС діаметром 2,5 мм. Колесо вирізають з текстоліту товщиною 5 мм.
Паливний бачок паяють з білої жесті товщиною 0,2 мм та закріпляють в вирізі фюзеляжу. Забірник бачка повинен знаходитися в одній площині з жиклером двигуна. Крило закріпляють до фюзеляжу резиновою ниткою. Польотна вага моделі 540 г.
Досягнувши окремих навичок в управлінні кордовою моделлю літака при зльоті, горизонтальному польоті і посадці, можна виготовити більш складну модель.
