_____________________________________
«Мій педагогічний досвід роботи»
«Як гімнастика випрямляє тіло,
так музика випрямляє душу людини»
В.Сухомлинський.
Актуальність досвіду
Естрадне мистецтво належить до числа найбільш масових, доступних і популярних. Особливий інтерес у дитячої глядацької аудиторії викликають виступи солістів естрадного співу та «шоу-гуртів», які демонструють синтез вокального і вокально-хореографічного мистецтва. Ці гуртки бувають різними за жанрами, художньо-естетичною вартістю, рівнем виконавської майстерності, але майже всі вони захоплюють своїх слухачів і глядачів. Вокальний гурток відвідують майже 60 дітей, всі з великим бажанням навчаються майстерності співу.
На сучасному етапі позашкільна освіта виступає важливим фактором у реалізації дітей, у задоволенні індивідуальності зі своїми творчими пошуками, поглядами, запитами, засобами та потребами самореалізації.
Формування духовного світу дітей та молоді, духовності як провідної якості-велике і складне завдання. Особливої актуальності воно набуває сьогодні, коли складності соціально-економічного й політичного розвитку країни у попередні роки вразили молодь, серед дітей та підлітків падає духовність, зріє зневіра у моральних орієнтирах у повсякденному житті.
Аналіз стану загальної культури та рівня художнього смаку дітей, негативні наслідки від музичної індустрії, яка з кожним роком все розширюється і значний потік музичної інформації причиняє дітям та підліткам небажані наслідки у вихованні.
Метою роботи з вихованцями вокального гуртка є формування компетентностей особистості за допомогою засобів вокально-хорового співу, та засобами естрадного співу. Основні завдання полягають у формуванні музично-естетичного смаку, розширення загального світогляду, ціннісне ставлення до суспільства і мистецтва.
Заняття у вокальному гуртку пробуджують у дітей інтерес до вокального мистецтва, що дозволяє розвивати їх музичну культуру. За підсумками вивчення дитячих пісень, вокальних творів, українських національних, сучасних естрадних пісень розширюються знання дітей про історію України, історію рідного краю, співочу культуру. Виховується і прищеплюється любов і повага до духовної спадщини народу.
На навчальних заняттях та виховних заходах вихованцям подана сутність таких понять, як духовність, духовний розвиток, духовні цінності. Це надає змогу для підвищення морально-соціального рівня вихованців.
Актуальність досвіду роботи з цього напрямку полягає в тому, що в процесі роботи над формуванням духовності засобами вокальної майстерності розв’язуються важливі на даний час завдання, а саме:
- організація залучення вихованців до музичного мистецтва;
- збагачення морально-соціального рівня дітей та підлітків;
- розвиток емоційно-почуттєвої сфери особистості;
- створення умов для творчої самореалізації;
- підвищення вимог до проблеми підбору музично-пісенного репертуару, як умови формування духовної культури вихованців;
- залучення до духовного виховання вихованців та їх батьків.
Теоретична база досвіду
Вирішуються поставлені завдання.
Освітні:
- формування уявлення про специфіку різноманітних жанрів, видів мистецтва;
- підготовка дітей до самостійної діяльності в засвоєння основ вокального мистецтва, основ вокалу і пластики в обсязі, необхідному і достатньому для участі в концертній діяльності ансамблю та солістів.
- залучення до кращих зразків світової та вітчизняної естрадної музичної культури.
Розвиваючі:
- розвиток стійких інтересів до різних напрямків вокального мистецтва;
- надбання навичок самостійності у творчої діяльності;
- закріплення індивідуальних здібностей, які знадобляться для взаємодії у дитячому колективі;
- сприяння психологічній розкутості (звільненню від «зажимів», «комплексів»);
Виховні:
- формування комунікативних навичок, здорового способу життя, культури поведінки;
- стимулювання інтересу до творів різноманітних видів діяльності;
- виховання самостійності, ініціативності, прагнення до саморозвитку;
- потреба в красі, вміння бачити її в музиці, людях, природі;
Такий підхід забезпечує поєднання процесу розвитку сприймання музики з процесом засвоєння музичних знань, формуванням навичок і творчих здібностей вихованців.
Необхідною умовою вважається дотримання положень методики проведення занять, а саме:
- правильний підбір творів, які б відповідали пізнавальним можливостям вихованців;
- образний зміст твору слід розкривати в ході педагогічного аналізу. Ефективність цього процесу досягається за рахунок обговорення педагогом разом з дітьми нового матеріалу;
- в ході заняття потрібно звертати увагу на ті завдання, які розвивають спостережливість та збуджують інтерес до різних жанрів музикальної творчості.
Працюючи над розвитком духовних цінностей на вокальних заняттях використовуються різні методи, що є актуальними:
- метод розповіді та бесіди;
- метод наочності;
- ігровий метод;
- метод порівняння і зіставлення;
- метод «емоційного заряду».
Як педагогу сучасного позашкільного закладу потрібно знаходитися в активному педагогічному пошуку, досліджувати, впроваджувати передовий досвід, сприяти розвиткові висококультурного, духовного оточення, прищеплювати повагу до людини
Система педагогічних ідей, технологія діяльності
Зміст роботи керівника гуртка визначає широкий спектр науково-педагогічної діяльності. В своїй роботі користуюся основними прийомами психолого-педагогічного впливу на вихованців: використовуються творчі завдання і питання, що стимулюють розумову діяльність дітей і створюють для них пошукові ситуації, постійно спонукає дітей до самоконтролю і самооцінки в процесі співу, організовує змагання між окремими дітьми, групами як ігровий момент, що підвищує інтерес до занять, обов’язково присутній гумор, як спосіб викликати позитивні емоції, які підвищують працездатність учнів. Розширює їх світогляд, даючи індивідуальні завдання намалювати малюнки на тему виконуваних пісень для посилення емоційної чуйності дітей на музику, використовує дихальну гімнастику і легкі фізичні вправи у процесі репетиції, що знімають м'язові напруги, покращують кровообіг, відновлюють працездатність, головним у виховані є схвалення, заохочення успіхів дітей, з метою стимуляції їх інтересу до занять.
Репертуар вокальних ансамблів-початкового, основного та вищого рівня багатий та різноманітний, він складається із творів сучасних композиторів, також велика увага приділяється репертуару українських народних пісень, вивчаючи з учнями народні пісні – водночас пізнаються джерела нашої культури. Чарівний світ музики, пісні – завжди залишає в душі дитини дух мудрих народних традицій, що споконвіку формували в людині добрі почуття, працьовитість, вдачу, чутливу до краси душу. Другим важливим напрямом є патріотичне виховання, адже без виховання національної свідомості, національної пам’яті, значення історії, її історичних сторінок не можна побудувати демократичну державу, тому в репертуарі є пісні патріотичного напрямку.
Творчий колектив співпрацює з земляками – композиторами та місцевими авторами поезії: Лариса Губенко, Яна Василина, Володимир Мирошниченко, Василь Гончаренко, Наталя Колесник, також музику до багатьох пісень своїм вихованцям створювала особисто – «Тривожна пам’ять », «Салют Перемозі», «Чорна згадка», «Різнокольорова пісенька», «Святий Миколай».
Ефективність роботи художнього керівника залежить від взаємозв’язку з учнями та батьками. Свій вплив на вихованців здійснюю через найрізноманітніші форми організаційно-педагогічної роботи з батьками. Однією з таких важливих форм є батьківські збори, вирішення питань фінансової підтримки для участі у фестивалях, конкурсах, придбання костюмів.
Заняття в вокальному гуртку має мету співати гуртом, спільно. Звідси полягає специфічна особливість ансамблевого співу – спільне звучання окремих співаків в одному, загальному цілому, воно висловлює поняття про спільну, колективну працю. Також ведеться робота с солістами, адже багато вихованців бажають виступати самостійно.
Так на заняттях вокального гуртка, я ,як керівник відпрацьовую вокальну майстерність, тобто - точну інтонаційну злагодженість звучання співаків в ансамблях, стислість і врівноваженість щодо сили і тембру всіх голосів, наслідком чого буде соковитий, насичений, барвистий, повноцінний унісон – кожної партії, а досконалі унісони партії дають чудове, врівноважене гармонічне співзвуччя.
Особливостями роботи з вокальним колективом я враховую вікові характеристики вихованців,працюю над вокально-хоровими вправами, над дикцією: голосними і приголосними, над ритмічною чіткістю, розвиваю слух і голоси дітей, старанно організовую репетиційний процес. Принцип підбору репертуару за програмою та за побажанням вихованців, велику увагу приділяю значенню психологічних тренінгів в колективі, проведенню занять в ігровій формі, розгадування музичних ребусів, загадок, урок-концерт, урок-конкурс.
Велику увагу в роботі над творами я приділяю ансамблевому звуку. Це звук певної висоти, відтворюваний кількома співаками. Він може бути двох родів: унісонний і гармонічний. Унісонний ансамбль відпрацьовується з вихованцями підготовчої та молодшої групи, над гармонічним ансамблем ведеться робота з вихованцями середньої та старшої групи, в яких музичні твори співаються двоголоссям та триголоссям, тобто поділенні на партії.
Не можна думати, що ансамблевий звук високої якості, тобто злагодженості – може бути легко досягнутий. Ні, для цього потрібна велика майстерність, успішне пристосувати звучання голосу окремого співака до голосів інших партнерів. Уміння подати хороший ансамблевий звук досягається тривалою, упертою працею і, крім того, що найголовніше, воно потребує почуття ансамблю. Проте досвід і спостереження все ж дають можливість установити деякі умови, які так чи інакше впливають на якість ансамблевого звуку як унісонного, так і гармонічного.
Досягнення унісонного ансамблю сприяють такі умови: приблизна однотембровість голосів співаків у кожній партії, більш-менш однакова сила голосів, зручна текстура, правильно взяті голосні звуки, природний нюанс, єдина вокальна культура співаків.
Постійно контролюю та перевіряю кожного учня наскільки він розуміє, як правильно брати дихання, обов'язково показувати на собі, закріплюю навички на вправу дихання без звуку:
- Маленький вдих - довільний видих;
- Маленький вдих - повільний видих на приголосних «ф» або «в» по рахунку до шести, до дванадцяти;
- Вдих з рахунком на розспів у повільному темпі;
- Короткий вдих носом і короткий видих через рот на рахунок вісім, цю вправу можна повторити піднімаючи і нахиляючи голову - без зупинок, а так само повертаючи голову на право і на ліво.
Потрібно зауважити, що ці вправи дуже корисні, як для формування звички правильного дихання, так і для розігрівання голосового апарату.
Також користуюсь прийомами розвитку слуху, спрямовані на формування слухового сприймання та вокально-слухових уявлень:
- Вправа на рухливість нижньої щелепи Дай-яй-яй;
- Повторення окремих звуків за інструментом з закритим ротиком уявляючи спів на склад -ма;
- Підстроювання висоти свого голосу до звуку інструмента, голосу вчителя або групи дітей з найбільш розвиненим слухом;
- Спів «по ланцюжку»; вироблення достатнього дихання та округлення звуку «Льо-лі, льо-лі, лель», «май-май-май», «море хвилями»;
- Моделювання висоти звуку рухами руки;
- Настройка на тональність перед початком співу;
- У процесі розучування твору зміна тональності з метою пошуку найбільш зручною для дітей, де їхні голоси звучать найкращим чином.
Основні прийоми розвитку голосу пов'язані з звукоутворенням, артикуляцією, диханням, виразним виконанням:
- Вироблення активного «piano» як основи виховання дитячого голосу;
- Вимова тексту активним пошепки, що активізує дихальну мускулатуру і викликає почуття опори звуку на дихання.
Велику увагу приділяю створенню гармонійного ансамблю, тобто врівноваженість і злиття всіх тонів акорду в одне правильне, м’яке і органоподібне звукозвучання.
Складні звукосполучення звучать в ансамблі тільки після значної роботи і не так швидко, ведеться індивідуальна робота з кожним учасником по партіям, більш злагоджений спів, відпрацювання унісону в кожній партії отримується під акомпанування інструменту – фортепіано.
Також приділяється увага психологічним тренінгам в вокальному гуртку. Оригінальним є метод впровадження психологічного тесту в роботу з дитячим вокальним колективом. Що безсумнівним є показники внутрішнього стану дитини, необхідно важливо знати його емоційний стан, ставлення до навколишнього світу. На думку психологів, це є головним пріоритетом і підходом у роботі з дітьми. Знаючи темперамент і характер дітей до них легше знайти підхід і зрозуміти який твір на даному етапі буде більш корисним і більш прийнятим.
Твір має відповідати віковим рівнем за тематикою.
На заняттях діти з задоволенням прослуховують музичні твори, розвивають вміння сприймати і спостерігати музичні явища в їх зв’язках з життям, визначати художню ідею твору, жанрові ознаки.
Вокальний спів в естетичному вихованні дітей завжди має позитивний початок. Радість дитячої творчості унікальна і неповторна по своїй суті. Усвідомлення дітьми того, що коли вони співають разом, дружньо, то виходить добре і красиво, усвідомлення кожним з них того, що він бере участь у цьому виконанні і що пісня, проспівана ансамблем, звучить виразніше і яскравіше, ніж якщо б він заспівав її один, - усвідомлення цієї сили колективного виконання надає на юних співаків колосальний вплив. Але ж співати сольно, мрія майже кожного вихованця і саме заняття в вокальному гуртку, навчання майстерності співу дають свої результати.
Користуюсь адаптованою навчальною програмою з позашкільної освіти, художньо-естетичний напрям «Естрадна пісня».
Перелік посилань:
- Шадріков В.Д. Здібності, обдарованість, талант // Розвиток і діагностика здібностей. Відп. ред. В.Н. Дружинін, В.Д. Шадріков. - М.: Наука, 1991.
- Г. П. Стулов. Теорія та практика роботи з дитячим хором. - М., 2002р.
- М. С. Осеннева, В. А. Самарін, Л. І. Уколова. Методика роботи з дитячим вокальним колективом - М., 1999р.
_____________________________________